Перейти до вмісту посібника

Перенесіть портрет за допомогою сітки

Підготуйте портрет, відтворіть сітку на поверхні й перенесіть головні риси за перевіреним прикладом збільшення.

На цій сторінці

Перенесіть портрет, зберігши пропорції

Сітка дає портрету спільну систему координат: та сама клітинка на зразку й на папері або полотні. Обличчя ви спостерігаєте й малюєте самі. Інструмент накладає сітку на зразок і може показати виявлені контури, але не намалює портрет замість вас.

Для вправи використано фотографію Авраама Лінкольна, яку Вільям Марш зробив 20 травня 1860 року. Вона належить до суспільного надбання й походить із Метрополітен-музею. Видно обидва ока та основні контури. Голова трохи повернута, тому важливо передавати побачене, а не робити обидві половини симетричними. Контурні зображення нижче — навчальні схеми, а не автоматичний результат роботи інструмента.

Історичний портрет Авраама Лінкольна поруч із ближчим кадруванням голови та плечей
Вільям Марш, «Авраам Лінкольн» (1860), Метрополітен-музей, суспільне надбання. Визначте кадрування до накладання сітки; оригінал збережіть окремо.

Перенесіть портрет крок за кроком

  1. Виберіть чіткий зразок, який маєте право використовувати

    Візьміть власну фотографію або ту, на використання якої маєте дозвіл. Для першої роботи зручні видимі кутики очей, виразні ніс і рот та просте тло. Уникайте дуже дрібного обличчя, яке розмивається під час збільшення. Не плутайте межу тіні з краєм голови.

    Завантажте фотографію. Працювати можна без облікового запису; щоб зберегти роботу в ньому, потрібно увійти. Про формати файлів і завантаження з телефона читайте в посібнику із завантаження зразка.

  2. Визначте кадрування й розмір майбутнього малюнка

    Вирішіть, скільки волосся, шиї та плечей залишити. Свідомо оберіть простір навколо голови. Наш малюнок матиме розмір 24 × 30 см, тобто співвідношення ширини до висоти 4:5. Відкрийте Кадрування полотна, виберіть сантиметри й введіть ці розміри. Установіть для режиму кадрування значення Фіксований, потім змініть розмір рамки й перемістіть її до бажаної композиції. Застосуйте кадрування до перенесення рис обличчя.

    Кадрування змінює робоче зображення й не гарантує, що оригінал завжди можна буде відновити. Зберігайте вихідну фотографію поза застосунком. Докладніше про керування — у посібнику з кадрування.

  3. Почніть із чотирьох стовпців і п’яти рядків

    Увімкніть Накладання сітки. Для портрета 24 × 30 см задайте чотири стовпці та п’ять рядків: кожна клітинка на поверхні для малювання буде 6 × 6 см. Якщо ввімкнено Квадратні клітинки за, виберіть стовпці як основну вісь і введіть чотири; відповідна висота дасть п’ять повних рядків. Або вимкніть квадратні клітинки й задайте обидві кількості вручну.

    Лінії мають бути тонкими й добре помітними. У розділі Підписи встановіть для Підписи стовпців значення Літери (A, B, C...), а для Підписи рядків — Числа (1, 2, 3...), щоб отримати A–D і 1–5. Повторіть ці підписи на папері. Кожен підпис має невеликий фон, щоб його було легко прочитати. Якщо біля краю фон закриває волосся чи плечі, зменште Непрозорість фону або вимкніть Фон підписів. Почніть із такої великої сітки; уточнюйте окремі клітинки лише за потреби. Надто густа сітка може приховати саме обличчя.

    Кадрований портрет із чотирма стовпцями й п’ятьма рядками поруч зі справжніми налаштуваннями сітки
    Формат 4:5 і сітка 4 × 5 дають квадратні клітинки. На поверхні для малювання відтворіть таку саму структуру.

    Повний опис — у розділі про кількість рядків, стовпців і квадратні клітинки.

  4. Накресліть такий самий прямокутник

    Лінійкою відміряйте прямокутник 24 × 30 см. Позначте кожні 6 см на обох протилежних краях і легко з’єднайте відповідні позначки. Порахуйте чотири клітинки по горизонталі й п’ять по вертикалі; не рахуйте лінії як клітинки. Зовнішні кути мають бути прямими, а остання клітинка — такої самої ширини, як перша.

    Напишіть A–D над стовпцями й 1–5 збоку від рядків, за можливості поза малюнком. Зразок і поверхня мають бути однаково зорієнтовані. Спершу випробуйте олівець і гумку на окремому шматку матеріалу чи непомітній ділянці. Кресліть легко, щоб потім послабити лінії, не продряпавши папір або ґрунт.

    Навчальна схема порівнює зразок 12 на 15 сантиметрів із сіткою малюнка 24 на 30 сантиметрів
    Навчальна схема: обидва розміри подвоюються, а чотири стовпці й п’ять рядків залишаються. Числа описують приклад, а не розмір зображення на екрані.
  5. Позначте орієнтири перед деталями

    Знайдіть клітинки з кутиками очей, основою носа, кутиками рота та найнижчою точкою підборіддя. Порівняйте кожну точку з краями клітинки: вона посередині, біля кута чи трохи нижче горизонтальної лінії? Поставте маленьку легку позначку в такому самому відносному місці відповідної клітинки на папері.

    Перевірте нахил лінії між очима та відстані від очей до носа, від носа до рота й від рота до підборіддя. Дотримуйтеся нахилу голови на фотографії. Не вирівнюйте очі по горизонталі й не робіть половини однаковими, якщо зразок показує інше.

    Навчальні позначки лінії очей, носа, рота й підборіддя на тому самому портреті із сіткою
    Навчальні позначки: ① порівняйте очі; ② визначте положення носа; ③ розмістіть рот; ④ перевірте підборіддя. Номери не позначають кнопки застосунку.
  6. З’єднайте орієнтири, працюючи по клітинках

    Почніть із великих контурів волосся, обличчя, шиї та плечей. У кожній клітинці визначте, де контур перетинає її краї, і з’єднайте ці точки відповідним вигином. Перш ніж посилювати лінію, перевірте її продовження в сусідній клітинці.

    Дивіться не лише на обличчя, а й на порожні форми між силуетом і сіткою. Такий негативний простір часто виявляє зміщену щоку чи надто широку голову. Короткочасно ввімкніть Діагональні лінії, якщо середини й перетини діагоналей допомагають; додаткові напрямні на папері мають відповідати зразку. Не сприймайте діагональ як частину портрета.

    Навчальна схема спрощеного портретного контуру із сіткою та того самого контуру без сітки
    Навчальна схема: ① великі контури, розміщені на сітці клітинка за клітинкою; ② той самий контур після прибирання допоміжних ліній. Це не фото малюнка й не контур, створений застосунком.

Збільшуйте однаково в обох напрямках

Друкований зразок 12 × 15 см і малюнок 24 × 30 см мають однакові пропорції 4:5. Масштаб по горизонталі: 24 ÷ 12 = 2; по вертикалі: 30 ÷ 15 = 2. Чотири стовпці й п’ять рядків дають клітинки 3 см на зразку та 6 см на малюнку. Точка на чверті ширини клітинки залишається на чверті ширини відповідної збільшеної клітинки.

Для формату 24 × 36 см це вже не так: горизонтальний масштаб був би 2, а вертикальний — 2,4. Перенесення в таку розтягнуту сітку видовжить обличчя. Виділіть прямокутник потрібних пропорцій на більшій поверхні або оберіть інше кадрування до початку роботи. Не змінюйте пропорції посеред малювання.

Чергуючи деталі, повертайтеся до цілого обличчя

Режим фокусу допомагає ізолювати клітинку для вивчення контуру. Клацніть або торкніться клітинки, але регулярно переглядайте все обличчя. Навіть дві окремо добре скопійовані клітинки можуть не зійтися, якщо ви помилилися рядком чи змістили весь рот.

Орієнтуйтеся за однаковими підписами клітинок на зразку й папері. Скасуйте виділення клітинки, щоб порівняти силует і розташування рис; способи для миші, клавіатури й дотику є в посібнику з режиму фокусу. На телефоні відкрийте панель керування для зміни сітки, а потім закрийте її, щоб залишити більше місця портрету. Масштабування зразка змінює вигляд, а не розміри, відміряні на папері.

Перевірте побудову до роботи з тоном

Відійдіть від малюнка. Порівняйте ширину голови з висотою, її нахил, відстань між очима й положення рота під носом. Простежте кожен контур через кілька клітинок. Виправте значні зміщення до промальовування вій, зморщок чи окремих волосин.

Де матеріал дозволяє, послабте сітку й переходьте до тону та деталей. Обережно знімайте графіт, не тріть надто сильно. Акварельний папір, ґрунтоване полотно та інші основи реагують по-різному: випробуйте матеріали заздалегідь і не вважайте, що фарба обов’язково сховає напрямні. Залиште кілька корисних легких орієнтирів, доки побудова не стане надійною.

Працюйте з екрана або з друку правильного розміру

Для роботи з екрана достатньо відповідності клітинок і відносних відстаней. Фотографія не мусить мати на дисплеї розмір 12 × 15 см. Масштаб браузера, масштаб застосунку й знімок екрана не замінюють фізичну лінійку.

Для друкованого зразка задайте потрібні фізичні розміри в налаштуваннях друку. Якщо з’явиться запит про незастосоване кадрування, застосуйте його, щоб отримати саме цю композицію в PDF. У принтері виберіть фактичний розмір або 100%, а потім виміряйте відому клітинку лінійкою. Підгін під сторінку може змінити масштаб. Для друку на кількох аркушах перевірте розміри зібраного зображення до перенесення в натуральну величину. Дивіться друк зразка.

Поширені запитання

Чому обличчя ширше, ніж на зразку?

Спершу перевірте зовнішній прямокутник, а потім кількість клітинок. Неоднаковий масштаб по горизонталі й вертикалі, зайвий стовпець або розтягнута клітинка можуть спотворити всі риси. Якщо сітка правильна, порівняйте силует і порожні форми, перш ніж переробляти дрібні деталі.

Чи потрібні дрібніші клітинки навколо очей?

Лише за потреби. Почніть зі зручної загальної сітки та відносних положень усередині клітинки. Додаткові поділи повторіть у відповідних клітинках на поверхні. Не змінюйте всю сітку після перенесення рис без відповідного оновлення сітки на папері.

Чи створює застосунок перенесений малюнок?

Ні. Він допомагає підготувати й розглянути зразок із сіткою. Орієнтири та контури ви малюєте самі. Контур у цій статті — навчальна ілюстрація; Виявлення контурів може показати на фото межі між світлим і темним, але не вибирає й не малює лінії вашого портрета.

Як продовжити роботу іншого дня?

Збережіть оригінальну фотографію й запишіть пропорції кадрування, кінцеві розміри та кількість клітинок. Увійдіть і збережіть підготовлену роботу, якщо хочете відкрити її з облікового запису. Перед продовженням звірте сітку з уже нанесеними позначками: інший зразок або інше кадрування не обов’язково збігатиметься з ними.